Як проявляється енцефалопатія головного мозку у літніх

Енцефалопатія – це синдром, який може бути викликаний безліччю захворювань.

При енцефалопатії страждають клітини головного мозку, в результаті чого порушується його функціонування. Енцефалопатія найчастіше має повільний розвиток і добре реагує на терапію. Основним фактором в успішному лікуванні є вплив на причину, яка призвела до порушень. Хоча не кожна енцефалопатія закінчується благополучно. Так, печінкова, діабетична або токсична її форма може завершитися комою і смертю хворого.

Головний мозок через 6 хвилин після припинення подачі до нього кисню, починає гинути. Також цей орган дуже чутливий до токсичного впливу будь-яких патогенних факторів. На тлі гострої або хронічної нестачі кисню його клітини починають відмирати, що позначається на функціонуванні головного мозку.

Класифікація

Все енцефалопатії можна розділити на дві великі групи – вроджені та набуті.

Вроджені форми можуть виникати як результат генетичних збоїв метаболізму, внаслідок вад розвитку головного мозку або впливу вражаючих факторів під час вагітності (гіпоксія, інфекції) або під час пологів (родові травми, гематоми, крововиливи).

Придбані енцефалопатії виникають протягом усього життя від дитинства до глибокої старості, можуть бути викликані різними факторами, їх підрозділяють на кілька груп.

• травматичні – це наслідки черепно-мозкових травм, відкритих і закритих переломів черепа
• токсичні енцефалопатії, що виникають як результат ураження мозку нейротропними токсинами (алкоголь, метиловий спирт, хлороформ, свинець)
• токсико-інфекційні – ураження мозку бактеріальними токсинами (правець, ботулізм)
• променеві, в результаті ураження мозкової тканини іонізуючим випромінюванням
• метаболічні, при печінковій або нирковій недостатності, при цукровому діабеті з-за коливань глюкози
• енцефалопатії через порушення водно-сольового балансу (через набряк або зневоднення мозку), гострої крововтрати
• судинні, внаслідок хронічних розладів кровообігу (причинами можуть стати атеросклероз, артеріальна гіпертензія, венозний застій)
• лікарські енцефалопатії, як варіант токсичних, при передозуванні або отруєнні медикаментами.

Про кодуванні хвороби в МКБ 10

Для уніфікації статистичного обліку будь-якого захворювання в світі прийнята Міжнародна класифікація хвороб і проблем здоров’я.

На даний момент у всіх країнах світу діє десятий рахунку перегляд Міжнародної класифікації (МКБ-10).

У цій стрункій статистичної системі кожному захворюванню, травмі і навіть приводу звернення за медичною допомогою присвоюється буквено-цифровий код, так як словесні формулювання захворювань в країнах можуть не збігатися.

Об’єднані таким чином статистичні дані максимально достовірно представляють поширеність тієї чи іншої патології в будь-якому куточку Землі, а також динаміку зростання або зниження протягом певного часу.

В силу того, що застосовується у вітчизняній медицині термін «посттравматичний енцефалопатія» є збірне поняття, об’єднуючи в собі клінічно і морфологічно відмінну патологію, кожну з них кодують за допомогою відповідного саме їй коду.

Найчастіше застосовується код T90.5, відповідний діагнозу «наслідки внутрішньочерепної травми». У разі виникнення посттравматичної гідроцефалії (водянки мозку) використовують виділений для неї код G91.

При неможливості встановити конкретну форму посттравматичного ураження мозку можливе застосування менш точної кодування G93.8, до якої відносять «інші уточнені захворювання головного мозку». При цьому в діагнозі обов’язково уточнюється характер вид, характер і час отримання травми (забиття, перелому, струсу і т.д.).

Одним з видів порушення мозкового кровообігу є енцефалопатія змішаного генезу. Розглянемо причини, методи лікування і наслідки даного захворювання.

Лікування мігрені народними засобами і медикаментами детально розглянемо тут.

При важких захворюваннях печінки може розвинутися такий синдром як печінкова енцефалопатія, яка може призвести до небезпечних наслідків, в тому числі до летального результату. За посиланням докладна інформація про дане захворювання і методи його лікування.

причини розвитку

Щоб поставити остаточний діагноз і почати лікування, необхідний аналіз спинно-мозкової рідини і проведення МРТ. Однак не з цього повинна починатися діагностика, оскільки в першу чергу потрібно з’ясувати основні причини виникнення енцефалопатії, властиві в конкретній клінічній картині.

Ось кілька часто діагностуються патологій:

• атеросклероз судин;
• травми, пошкодження мозку;
• внутрішньоутробні інфекції;
• артеріальна гіпертензія;
• хронічне кисневе голодування мозку;
• порушене внутрішньочерепний тиск;
• цукровий діабет;
• патологічні пологи вагітних;
• травми шийного відділу різного ступеня при природному розродженні;
• порушене кровопостачання;
• травматичний шок.

ступеня

Виділяють три ступені дисциркуляторної енцефалопатії.

1. Перша ступінь енцефалопатії характеризується зниженням пам’яті, дратівливістю, головним болем, тривожним сном.
2. Друга ступінь енцефалопатії характеризується досить вираженими симптомами. Головний біль стає постійним, спостерігається зниження пам’яті, млявість, апатія, розлад сну.
3. Третя ступінь дисциркуляторної енцефалопатії характеризується важкими змінами мозкової тканини, симптоми хвороби посилюються. Виникають парези, судинний паркінсонізм, порушується мова.

Симптоми і перші ознаки

Клінічна картина енцефалопатії може бути вельми вариабельной і багато в чому залежить від характеру патологічного процесу, що призвів до поразки мозку. Найбільш часто у пацієнтів з такою патологією зустрічаються такі симптоми:

• запаморочення;
• головні болі;
• дратівливість і нестійкість психіки;
• порушення сну;
• шум в голові;
• зниження пам’яті;
• підвищена стомлюваність;
• втрата здатності до концентрації уваги;
• звуження кола інтересів;
• схильність до депресії або, навпаки, до ейфорії і расторможенности з відсутністю критики до свого стану;
• зміна особистості;
• порушення іннервації різних областей тіла;
• тремор рук;
• розлад статевої функції;
• порушення міміки і звуковимови;
• розлад координації рухів;
• поява патологічних рефлексів;
• зниження слуху і зору;
• розлади свідомості.

Наслідки і можливість інвалідності

Прогноз посттравматичної енцефалопатії визначається не стільки ступенем безпосереднього ураження мозку в момент травми, скільки подальшим впливом на тканину мозку власного імунітету, що руйнує мозкову тканину.

Під впливом медикаментозного впливу і комплексу інших реабілітаційних заходів патологічні процеси сповільнюються, однак повністю зупинити їх не представляється можливим.

Віддалені наслідки ЧМТ часто призводять до стійкої втрати працездатності (інвалідності), ступінь якої визначається cучетом зниження здатності до самообслуговування і трудової діяльності.

• Порушення, відповідні легкого ступеня ПТЕ, зазвичай не є достатніми критеріями для встановлення інвалідності.
• Друга ступінь тяжкості ПТЕ відповідає II або III групи інвалідності (хворий здатний виконувати трудові обов’язки в разі скорочення тривалості робочого часу або переведенні легкі умови праці).
• Порушення здоров’я і нездатність до самообслуговування при важкої енцефалопатії є показаннями до визнання хворого інвалідом I групи.

Енцефалопатія – порушення кровообігу мозку, що характеризується прогресуючим перебігом. Дісцікуляторная енцефалопатія 1 ступеня – найлегша форма захворювання.

Що таке резидуальная енцефалопатія і з яких причин розвивається дана патологія, з’ясуємо в цій статті.

діагностика

Успішному виявлення енцефалопатії сприяє проведення комплексної діагностики. Для цього необхідно, по-перше, попередньо вивчити дані анамнезу пацієнта. А по-друге, провести тестування пацієнта на:

• координацію рухів;
• стан пам’яті;
• психологічний стан.

Дані дослідження можуть показати наявність змін в психіці пацієнта, а при виявленні сторонніх захворювань, лікар з великою часткою ймовірності, зможе поставити попередній діагноз.

Паралельно з перерахованими вище дослідженнями, пацієнту призначаються такі аналізи:

• загальний аналіз крові. Ключовим тут буде показник ліпідів крові. Якщо його величина перевищує норму, то можна судити про те, що починає прогресувати дисциркуляторна енцефалопатія головного мозку у пацієнта;
• метаболічні тести, що ілюструють чисельні показники глюкози, електролітів, аміаку, кисню і молочної кислоти, що містяться в крові. Також в даний тестування входить чисельна вимір ферментів печінки;
• аналіз на аутоантитіла, що показує наявність руйнують нейрони антитіл, що сприяють розвитку недоумства;
• моніторування кров’яного тиску;
• тест на виявлення наркотиків і токсинів в організмі (при токсичній формі);
• вимір рівня креатиніну – дозволяє виявити відхилення у функціонуванні нирок.

Для більш точної картини захворювання також проводяться дослідження з використанням таких методик, як:

• електроенцефалографія – для виявлення дисфункцій мозку;
• реоенцефалографія – для оцінки стану судин і мозкового кровотоку;
• рентгенографія хребта (шийного відділу) з функціональними пробами;
• ультразвуковадоплерографія судин головного мозку та шиї. Показує наявність патологічного кровообігу, допомагає виявити абсцеси; ультразвукове сканування – для виявлення бляшок або спазмів в стінках судин; ультразвукове моніторування дозволяє виявити причину формування тромбів і знаходження емболів; комп’ютерна томографія, МРТ – для знаходження пухлин і аномалій мозку.

Для постановки діагнозу не всі з перерахованих вище досліджень призначаються лікарем. Показання для проведення певного дослідження продиктовані тяжкістю захворювання і певними труднощами при постановці діагнозу.

лікування енцефалопатії

Дистрофічні порушення в тканинах мозку, що сформувалися при енцефалопатії, за великим рахунком вже незворотні. Однак домогтися поліпшення стану хворого і попередити подальше прогресування патологічного процесу цілком реально за допомогою медикаментів. У боротьбі з енцефалопатією, перш за все, потрібно враховувати причину розвитку недуги.

В цілому ж для лікування енцефалопатії застосовують такі медикаменти:

1. Детоксикаційні засоби – виводять з організму токсичні речовини (алкоголь, наркотики, аміак і т.д.);
2. Препарати, що поліпшують кровопостачання мозку (Кавітон, Цинаризин);
3. Ноотропи (Ноубут, Ноотропил, Церебролізин);
4. Антиоксидантні препарати (Тіотриазолін);
5. Антигіпертензивні засоби – при наявності артеріальної гіпертензії у хворого;
6. Гіполіпідіміческіе кошти (Фенофибрат, Клофібрат) – при наявності атеросклерозу;
7. Вітаміни групи В – покращують трофіку нервової тканини, а також роботу головного мозку;
8. Седативні засоби (новопасит, Гліциседу);
9. Протисудомні препарати (Діазепам).

З немедикаментозних методів лікування варто звернути увагу на масаж шийно-комірцевої зони, лікувальну гімнастику, а також фізіопроцедури (електрофорез, магнітотерапію, УВЧ-терапію), голкорефлексотерапії. Ці методи дозволять доповнити наявну основне лікування і домогтися поліпшення стану хворого.

Енцефалопатія у кожної людини протікає по-різному. Тут грає роль і вигляд енцефалопатії, і тривалість її існування, ступінь тяжкості, наявність ускладнень. Деякі люди спокійно живуть з енцефалопатією все життя, у інших же виникають виражені проблеми зі здоров’ям. Тому питання про присвоєння інвалідності вирішується індивідуально. Якщо недуга обмежує працездатність людини, або ж хворий втрачає здатність до пересування, самостійного обслуговування – необхідно звернутися до МСЕК для оформлення інвалідності.

Усунення основних факторів ризику енцефалопатії у літніх людей

Обов’язковою умовою для проведення лікування енцефалопатії в похилому віці є медикаментозна та немедикаментозних корекція головних чинників ризику цереброваскулярних порушень.

В першу чергу, сюди відноситься відмова про шкідливих звичок (тютюн, алкоголь), раціональне харчування відповідно до віку і супутньою патологією, і достатня рухова активність.

Дотримання основ здорового способу життя сприяє профілактиці прогресування вже наявних проявів енцефалопатії, а також попереджає розвиток можливих ускладнень (мозкових інфарктів і крововиливів). Крім того, для пацієнтів з ДЕ дуже важливе дотримання охоронного режиму в побуті і на роботі. Слід уникати фізичних і емоційних перевантажень, стресових ситуацій і професійних шкідливих (шум, вібрація, коливання температури, інсоляція).

Для вироблення правильного ставлення до стресу, профілактики емоційної нестійкості і депресивних станів літнім пацієнтам з ДЕ показані курси психотерапевтичних сеансів. Аутогенних тренування допомагають самостійно відновлювати душевну рівновагу і формувати правильні життєві установки і позитивний погляд на все, що відбувається.

Лікувальної гімнастики відводиться важливе місце в комплексі лікувально-профілактичних заходів у літніх пацієнтів. Головною метою індивідуально підібраних вправ при ДЕ є активізація мозкової діяльності і поліпшення мозкового кровообігу.

Ефект лікувальної фізкультури полягає в поліпшенні координації рухів і якості всіх видів рухів, розвиток дрібної моторики і здатності зберігати рівновагу. Врівноважуючи процеси гальмування і збудження в півкулях мозку, правильно підібрана ЛФК сприяє гармонізації стану, поліпшення настрою і самопочуття, придбання впевненість в собі і власних силах, вироблення навичок самодисципліни.

• плавання в умовах басейну;
• скандинавська ходьба;
• їзда на велосипеді;
• лижні прогулянки;
• танцювальні заняття;
• піші прогулянки.

Крім того, активізації мозкової діяльності сприяють гра в шахи, нарди, шашки та інші розвиваючі ігри, розгадування кросвордів і ребусів, рішення головоломок з числами (судоку).

Повільно прогресуюча дисфункція головного мозку на тлі пошкодження мозкової тканини носить назву. Поговоримо про фактори ризику розвитку даного захворювання.

Чим небезпечна енцефалопатія?

Передбачити заздалегідь, як поведе себе енцефалопатія, спричинена тим чи іншим причинним фактором, досить складно, так як головний мозок через свою пластичність має потужні механізмами компенсації. Але все ж доведено, що важкі форми цього синдромокомплекса викликають стійкі неврологічні і психічні порушення, наприклад:

• судинна енцефалопатія є причиною деменції у літніх, або старечого недоумства, в 10 – 15% випадків
• посттравматична епілепсія розвивається у 11 – 20% хворих, які перенесли ЧМТ
• білірубінова енцефалопатія може привести до дитячого паралічу, втрати зору і слуху, розумової та психічної затримки розвитку. Симптоми таких наслідків невролог зможе діагностувати вже на другому місяці життя дитини.

Гострі форми важкого ураження головного мозку небезпечні тим, що призводять до набряку мозку, розвитку коми і летального результату.

форми захворювання

Залежно від того, яка причина розвитку захворювання, на сьогоднішній день фахівці виділяють такі форми:

1. Гіпертонічна. У тих пацієнтів, які страждають від гіпертонії, з часом знижується чутливість і еластичність судин.
2. Алкогольна. У випадку з алкоголізмом 3-го ступеня порушена чутливість судин, так як вони постійно знаходяться в розширеному стані.
3. Ішемічна. Дана патологія небезпечна для життя, так як відсутність достатнього харчування нейронів може привести до інвалідності.
4. Токсична. При попаданні в організм токсичних сполук можуть розвиватися тривалі неврологічні розлади.
5. Радіаційна. До розвитку захворювання призводить підвищений радіаційне опромінення організму.
6. Посттравматическая. Розвиток захворювання відбувається під впливом травм головного мозку.

профілактика

Для профілактики енцефалопатії регулярно перевіряйте артеріальний тиск: воно повинно бути не вище, ніж 140 на 90. Киньте палити і помірно пийте алкогольні напої: ці шкідливі звички підвищують ризик розвитку інсульту. Крім цього, алкоголь погіршує «плинність» крові.

Регулярно займайтеся спортом: плаванням, танцями, йогою, бігом, катайтеся на велосипеді. Більше гуляйте: щоденна прогулянка протягом 30 хвилин знижує ризик інсульту і зміцнює здоров’я. Уникайте екстремальних видів спорту, щоб не травмувати голову і шию. Приймайте контрастний душ: він зміцнює судини і нервову систему.

терапія патології

Якщо у пацієнта протікає гостра або хронічна травматична енцефалопатія, то йому рекомендовано проведення комплексного лікування. З його застосуванням усувається симптоматика патології, відновлюється кровопостачання судин в головному мозку і забезпечується їх харчування киснем.

При сильному головному болі лікування посттравматичної енцефалопатії вимагає застосування діуретиків та знеболюючих препаратів. Якщо є розлади нервової системи, то рекомендований прийом психотропних ліків.

Пацієнтам слід рекомендувати застосовувати ноотропні препарати, які підтримують метаболізм нейронів, особливо якщо діагностується хронічний тип захворювання. Терапія проводиться Пірацетамом, фенотропілом, пантогама. При гіпертонії рекомендуються ліки, дія яких спрямована на зниження внутрішньочерепного тиску.

Лікування посттравматичної енцефалопатії вимагає використання Вестібо, Тіоцетаму, мексидола, НООПЕПТУ. Для терапії патології фахівці радять приймати вітаміни Е, С, В.

Для забезпечення повноцінного лікування патології пацієнту рекомендовано дотримуватися лікувально-профілактичну дієту. Категорично забороняється куріння і прийом спиртних напоїв. Людина повинна щодня прогулюватися на свіжому повітрі і займатися посильними видами спорту.

Для того щоб поліпшити пам’ять, людині рекомендується розгадувати кросворди і загадки. Йому рекомендовано регулярне відвідування психолога з метою корекції психологічних порушень. Якщо у пацієнта діагностується хронічна травматична енцефалопатія, то йому рекомендований масаж . При цьому захворюванні радять проходження курсів голковколювання і виконання дихальної гімнастики.

При посттравматичної енцефалопатії хірургічне втручання застосовується у вкрай рідкісних випадках. Це пояснюється тим, що операція додатково пошкоджує тканини мозку. Проведення хірургії рекомендується докторами, якщо вона принесе користі більше, ніж передбачуваний збиток. Із застосуванням хірургічного втручання забезпечується відновлення кровообігу в головному мозку.

Для поліпшення стану пацієнта при захворюванні рекомендовано використовувати засоби народної медицини. З метою зміцнення судин і поліпшення кровообігу рекомендовано вживання плодів глоду в свіжому і сушеному вигляді. Другий вид плодів застосовується для приготування настою.

Столова ложка подрібнених плодів заливається 250 мілілітрами окропу і настоюється 12 годин. Приймати ліки рекомендується 3 рази на добу. Одноразова доза медикаменту становить 100 мілілітрів. Фахівці рекомендують приймати ліки за 20 хвилин до їди.

Для поліпшення стану пацієнта рекомендовано прийом плодів шипшини. Береться 4 столові ложки сухих ягід і заливається літром окропу. Після 3-годинного настоювання ліки проціджують і застосовується всередину. Ягоди шипшини можна використовувати для приготування чаю. Лікування захворювання має бути комплексним, що забезпечить його високий рівень ефективності.

прогноз

У багатьох випадках прогноз вторинної енцефалопатії визначає те, наскільки ефективно можна лікувати причинний патологію.

Результат терапії також залежить від ступеня відбулися церебральних змін. У ряді випадків позитивний ефект вважається стабілізація енцефалопатії. При подальшому прогресуванні енцефалопатія досягає III ступеня і призводить до важких неврологічних і емоційно-психічних порушень, інвалідизуючим пацієнта. У разі перинатальної або гострої енцефалопатії результат залежить від масивності і тяжкості ураження мозкових тканин.

Найчастіше гострі токсичні енцефалопатії супроводжуються глибоким і незворотним ураженням мозку.

Патогенез і причини порушення

У фаховій літературі зазначається, що захворювання виникає при інфарзаціі, по крайней мере, 50 мл (до 100 мл) мозкової тканини. Що стосується стратегічного розміщення мозкового інфаркту мова може йти і про меншому обсязі тканини головного мозку.

Що таке енцефалопатія – неврологічний лікнеп

При судинної енцефалопатії доходить до пошкодження тканини головного мозку через тривалу гипоперфузии і гіпоксії, які визначають, як атеросклеротичні дегенеративні зміни в мозкових судинах з можливим тромбозом і емболією, а також внаслідок артеріопатії і мікроангіопатії різного походження, іноді через гіпоксично-ішемічної енцефалопатії при глобальної гіпоксії.

При енцефалопатії судинного генезу під час гіпоксично-ішемічних мозкових процесів задіяні багато інших патогенні клітини, які беруть участь в морфологічному і функціональному порушенні тканини ЦНС: при гіпоксії доходить до енергометаболіческой недостатності нейронів, до дестабілізації внутрішнього середовища нейронів, до активації апоптозу, до утворення вільних радикалів, що ушкоджують біологічні мембрани і ферменти, які, в кінцевому підсумку, призводять до зменшення числа нейронів і синапсів.

Має місце нейротрансмітерної розлад, включаючи порушення холінергічної системи, що дуже схоже на тип погіршення нейротрансмітерів при хворобі Альцгеймера.

Причини судинної енцефалопатії:

• ішемія;
• інсульт;
• підвищене згортання крові або тенденція до утворення згустків;
• гіпертонія (високий кров’яний тиск);
• атеросклероз (коронарних або периферичних артерій);
• генетичні фактори.